Досліджено процеси керування деформаційними і контактними явищами в пористих волокнових металічних матеріалах. Встановлено, що спікання волоконових матеріалів за умов невеликих стискаючих напружень у напрямку пресування дозволяє повністю пригнітити об'ємне зростання зразків, яке спостерігається під час пресування і спікання. Отримані таким чином матеріали завдяки відновленню міжчастинкових контактів мають значно вищий рівень фізико-механічних властивостей. Так, границя міцності під час розтягування зразків підвищилась у 1,5 - 2 рази у порівнянні з контрольними зразками тієї ж пористості.

Отримано розрахункові залежності для насипної пористості і координаційного числа волокнових систем. Розраховані за ними значення добре узгоджуються з експериментальними даними. Отримані залежності пропонується використовувати для визначення властивостей волокнових і композиційних матеріалів, в технологічних розрахунках.

Досліджено змінювання електроопору волокнових і порошкових пресовок з міді при їх нагріванні від кімнатної температури до температури спікання. Показано, що різні режими вакуумної температурної обробки зразків не впливають на температурну залежність їх електроопору. Для модельного волокнового тіла запропоновано аналітичну залежність між електропровідністю і відносним розміром міжчастинкових контактів, яка для реальних матеріалів із волокон добре корелює з даними, отриманими виходячи з міцності при розтягуванні.

Методом електропровідності проведено кількісну оцінку стану міжчастинкових контактів у волокнових пресуваннях із міді на ранніх етапах спікання у вакуумі. Результати якісно добре узгоджуються з даними ультразвукових досліджень та випробовування зразків на розтягнення. Встановлено, що формування міжчастинкових контактів у таких матеріалах починається тільки після нагрівання зразків до температури близько 600 - 800 °C, тобто після повної релаксації залишкових напружень, які накопичуються під час обробки тиском.

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-144

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены процессы получения металлов и сплавов в дисперсном состоянии. Освещены особенности формирования изделий из них без приложения давления и с его обработкой, а также высокотемпературной обработки пористых объектов спеканием в твердой и жидкой фазах в условиях специфических внешних воздействий, горячего прессования, экструзии и штамповки. Проанализированы особенности рекристаллизации при температурной обработке пористых тел, а также спекания материалов из ультрадисперсных частиц и волокон.

Освещены основные этапы научной, педагогической и общественной деятельности выдающегося ученого в области современного материаловедения В.В.Скорохода. Определен фундаментальный вклад ученого в дело становления и развития теоретического материаловедения и разработки научных основ порошковой металлургии. Издание проиллюстрировано подборкой избранных оригинальных трудов, опубликованных в разные годы. Представлены воспоминания современников о жизни и деятельности В.В.Скорохода, изложен хронологический указатель печатных работ ученого, опубликованных в 1958 - 2003 гг.

Приведены классификация свойств пористых тел, а также модельно-аналитическое описание и экспериментальные методы их определения. Рассмотрен комплекс свойств материалов из порошков и волокон меди, никеля, железа, титана, алюминия, тугоплавких металлов (вольфрама, хрома, молибдена, ниобия, тантала), а также сплавов и композиций на их основе в связи с температурными и силовыми режимами изготовления и дополнительной обработки. С использованием технологических методов показаны возможности эффективного управления свойствами материалов, полученных из дисперсных металлов.

Вивчено вплив природи та якості оксидних наповнювачів на антифрикційні характеристики політетрафторетилену за умов тертя без змащування в разі різних навантажень і низької швидкості ковзання. Встановлено, що оксиди з високою твердістю збільшують коефіцієнт тертя та знижують зносостійкість наповненого політетрафторетилену, а оксиди з низькою твердістю не зумовлюють росту коефіцієнта тертя політетрафторетилену, значно підвищуючи його зносостійкість, що пов'язано з формуванням відокремлювального шару на контактних поверхнях.

Ключ. слова: композиционный самосмазывающийся антифрикционный материал, взаимодействие, химический состав, микроспектральный анализ, переходная зона, распределение составляющих
Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91 + К272.204.32

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі модельних уявлень щодо макроструктури пористого тіла та кількісних характеристик, які її визначають, у критеріях регулярності побудови запропоновано аналітичний опис кінетики капілярного транспорту змочувальної рідини, в тому числі, під час її переміщення проти сил тяжіння з урахуванням можливого часткового осушення порових каналів. Експериментально досліджено швидкість капілярного просочування й висоту підйому дистильованої води, етанолу й ацетону в високопористих зразках, виготовлених із порошків міді, бронзи, хромонікелевих сталей, титану та його сплавів, дискретних волокон міді й титану різних діаметрів, а також сіток різного переплетіння. Показано широкі можливості керування капілярними ефектами в пористих структурах різної будови з використанням технологічних методів.

За умов сухого тертя на повітрі в широкому діапазоні швидкостей ковзання та навантажень вивчено триботехнічні параметри розроблених перспективних композиційних матеріалів і покриттів з них на основі карбіду та карбонітриду титану. Досліджено домінуючий вплив вторинних структур, утворених під час трибоокиснення. Формуванню суцільної та щільної екрануючої плівки сприяють ізоморфні оксидні фази, які утворюють тверді розчини й адгезійно міцно зв'язані з поверхнею матеріалу та покриття.

Розглянуто розроблені М. Ю. Бальшиним із співробітниками основні положення теорії одержання матеріалів із вихідних компонентів у дисперсному стані, які склали наукові основи волокнової металургії. До них належать уявлення щодо особливості вкладу гнучкості та жорсткості структурних елементів в об'ємну деформацію пористих тіл волокнистої будови; закономірності ущільнення об'єктів із волокон за напругою, яка визначається опором волокон вигину (контактне рівняння пресування); виявлення пружньої післядії, яка супроводжує цей процес; фундаментальні принципи формування комплексу фізико-механічних властивостей пористих волокнових матеріалів, котрі базуються на уявленні щодо контактних (критичних) перерізів пористого тіла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж3-19

Рубрики:

Сировина, матеріали. Матеріалознавство

Шифр НБУВ: Ж72292 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив дисперсності розпилених несферичних порошків бронзи та тиску пресування на пористість та розмір пор спечених матеріалів. Визначено оптимальні температури спікання для досягнення максимальної міцності та пористості бронзових каркасів. Встановлено вплив початкової пористості та розміру частинок порошку бронзи на зносостійкість і коефіцієнт тертя спечених каркасів, просочених полімером та олією, за умов сухого тертя і режиму самозмащування.

На базі теорії електричних властивостей одиничного контакту проведено розрахунок електропровідності пористих матеріалів із дискретних волокон з недосконалими міжчастинковими контактами. Встановлено, що електропровідність може бути значною навіть за невеликого розміру контактів та істотно залежить від відносної довжини волокон.

Приведены результаты исследований структуры поршневых сплавов автомобилей различных марок, сравнительные триботехнические характеристики литых композиционных материалов на основе алюминиевых матриц, армированных неметаллическими частицами. Показаны преимущества литых экономно армированных композитов с точки зрения применения их в автомобилестроении и других областях техники.

Ключ. слова: самозмащувальний підшипниковий матеріал, самозмащувальний підшипник ковзання, коефіцієнт тертя, інтенсивність зношування, довговічність, структура, контактна зона, мікроспектральний аналіз, мікротвердість
Індекс рубрикатора НБУВ: К232.108 + К500.145.31-3

Рубрики:

Вплив легувальних елементів і домішок на структуру і властивості міді та її сплавів

Технологія виробництва підшипників і підп'ятників ковзання

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив природи та об'ємного вмісту наповнювачів на антифрикційні характеристики фторопласту. Встановлено, що фторопласт, наповнений дрібнодисперсними порошками дисульфіду молібдену та графіту, забезпечує високоефективну роботу в парі з титановим сплавом ПТ-7М за сухого тертя.

Рассмотрены закономерности и особенности формирования структуры зоны трения в высокоэффективных композиционных материалах на медной основе для заданных экстремальных условий эксплуатации (высокие контактные нагрузки и скорости скольжения, отсутствие смазки, работа в глубоком вакууме или на воздухе). Показано, что надежная работоспособность трибосистем в условиях трения при действии больших прижимных усилий и скоростей скольжения обеспечивается адаптацией материала, которая достигается трибосинтезом на сопряженных поверхностях смазочного слоя, отличающегося по составу и структуре от исходной композиции.